У День пам’яті Героїв Небесної Сотні до нас завітала особлива гостя — мама нашого загиблого випускника Діми Контуша, Тетяна Олександрівна.
Ми згадували Діму — щирого, усміхненого, відкритого до світу хлопця. Він умів радіти життю по-справжньому: щиро сміявся, захоплювався новими ідеями, надихав інших своїм оптимізмом. У його очах завжди світилася віра — у людей, у справедливість, у майбутнє України.
Тетяна Олександрівна щиро ділилася спогадами про сина. Про книги, які він читав із захопленням, знаходячи у них відповіді на важливі питання. Про його мрії, кохання, світлі надії. Про відверті розмови, про роздуми про гідність, свободу і відповідальність.
Діма був із тих, хто не залишався осторонь. Його небайдужість була справжньою, його позиція — твердою. І сьогодні його ім’я звучить для нас як нагадування: свобода має високу ціну.
Ми вдячні Тетяні Олександрівні за те, що прийшла до нас, за мужність говорити, за те, що зберігає пам’ять і ділиться нею. Пам’ять про Діму живе у наших серцях — у добрих справах, у щирих словах, у нашому прагненні бути гідними його подвигу.
Герої не вмирають. Вони живуть у наших справах, у нашій єдності, у нашій любові до України!
