Напередодні Дня Гідності та Свободи у нашій гімназії традиційно відбуваються зустрічі з батьками загиблих Героїв — наших випускників. Це моменти правди, тиші й великої вдячності, які назавжди залишають слід у дитячих серцях.
Герої відходять у вічність, але залишаються там, де їх пам’ятають — у наших серцях…
Материнське серце зберігає біль, а народ — пам’ять про Героя, який віддав життя за Україну..
Сьогодні учні 6-А та 8-В класів взяли участь у теплому, щирому і надзвичайно важливому заході, присвячений нашому Герою — Каплуненку Ігорю Валентиновичу, випускнику гімназії, який віддав своє життя за свободу та мир в Україні.
Це був урок гідності, пам’яті та вдячності, бо коли поруч — жива історія, вона торкає набагато сильніше, ніж будь-які сторінки підручника.
Ми мали велику честь запросити на захід маму Героя — Тетяну Олександрівну. Її присутність додала зустрічі особливої теплоти й болючої правди, яку неможливо передати словами.
Учні підготували щиру й зворушливу літературну частину.
Діти прочитали для Тетяни Олександрівни проникливий вірш «Теплота родинного інтиму» С. Чернілевського, який став знаком глибокої вдячності та пошани.
Окремим моментом стала авторська робота вчителя української мови та літератури Качки Ганни Григорівни — оповідання «Мамо, не плач…», присвячене Ігорю Валентиновичу.
Ці рядки наповнили аудиторію тишею… тією особливою тишею, в якій слова відчуваються серцем.
Мамо, не плач… Я залишився там, де світить свобода.
У кожній дитячій усмішці, у кожній молитві — я з тобою…
Світла пам’ять Герою!
Пам’ятаємо. Вклоняємось. Пишаємося.


