Головна ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ Розклад уроків Розклад уроків(зм.ф.) Зв’язок з нами

Зміст сторінки

  1. ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ НАСИЛЬСТВУ
  2. Телефони довіри

ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ НАСИЛЬСТВУ

  1. Закон України «Про охорону дитинства» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text
  2. Закон України «Про запобігання домашньому насильству» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text
  3. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text
  4. Закон України «Про соціальні послуги» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакоюстаті» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text
  6. Наказ Міністерства освіти і науки від 02.10.2018 р. №1047 «Про  затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами” https://imzo.gov.ua/2018/10/03/nakaz-mon-vid-02-10-2018-1047-pro-zatverdzhennia-metodychnykh-rekomendatsiy-shchodo-vyiavlennia-reahuvannia-na-vypadky-dom

Індикатори насильства щодо дитини

Ознаки виявлення домашнього насильства:

Що таке домашнє насильство, які його основні ознаки?

Як не прикро, період самоізоляції на карантині – це не лише можливість подбати про себе та родину, але й для когось важкий життєвий етап, коли через карантинні обмеження особи перебувають у домівках зі своїми кривдниками. Таким чином, цей період також носить і певні загрози, зокрема, щодо посилення сплеску домашнього насильства. У групі ризику тепер перебувають не лише сім’ї, де раніше були зафіксовані випадки домашнього насильства, а й ті, де хтось тимчасово втратив роботу або заробіток, сім’ї зі складною фінансовою або житловою ситуацією або сім’ї, де є літні чи недієздатні особи. Всі ці обставини, в основі яких лежить ще й психологічний тиск у період карантину, можуть викликати агресію і напруження в сім’ї.

Що ж таке домашнє насильство?

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” (надалі – Закон) домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначаю, що діяння визнається насильством лише тоді, коли воно порушує вимоги чинного законодавства і призводить чи може призводити до порушення конституційних прав і свобод члена сім’ї. Домашнє насильство може мати форму, як активних дій (нанесення побоїв, знищення майна тощо), так і бездіяльності, тобто пасивної поведінки особи, коли вона не вчиняє дій, які могла та повинна була вчинити, щоб запобігти настанню шкідливих наслідків (наприклад, ненадання допомоги члену сім’ї, який перебуває у небезпечному для життя становищі).

Які ж є ознаки домашнього насильства?

Особу, яка тривалий час потерпає від насильства, можна виявити за низкою ознак фізичного, економічного, сексуального та психологічного характеру, зокрема:

Фізичне насильство має такі ознаки:

• Погіршення фізичного й психічного здоров’я, емоційні та неврологічні розлади.

• Головний біль, біль у м’язах, синці, забиті місця відсутність зубів, ушкодження кісток та м’яких тканин, наявність частково залікованих попередніх травм, сліди укусів, опіки незвичайної форми та в різних частинах тіла.

• Втрата ваги, зневоднення.

• Наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом; викиди плоду, мертвонароджені діти, передчасні пологи, недостатня вага у немовлят.

Сексуальне насильство може характеризуватися такими ознаками:

• Порушення сексуальності, зокрема зниження або втрата сексуального потягу.

• Інфекції, що передаються статевим шляхом.

• Травми та пошкодження статевих органів.

• Наявність викидів, мертвонароджених дітей та небажаних вагітностей.

• Примусове залучення до комерційного сексу.

Економічне насильство може характеризуватися такими ознаками:

• Неможливість розпоряджатися сімейним бюджетом та власними коштами.

• Відмова від праці або навчання під тиском; праця на посаді/робочому місці, обраному під тиском.

• Робота, зумовлена необхідністю утримувати того, хто водночас контролює (відбирає) всі гроші.

• Одяг, взуття, що не відповідають сезону та погоді; старе вбрання; наочні ознаки існування в злиднях (незважаючи на реальні прибутки).

• Недоїдання.

• Наявність житлових проблем (негараздів).

Психологічне насильство може характеризуватися такими ознаками:

• Страхи, тривожність, постійне почуття небезпеки (завжди перебуває напоготові), нерішучість, повна безініціативність та відчуття безпорадності.

• Труднощі з концентрацією.

• Наявність скарг психосоматичного характеру.

• Депресія; нав’язливі рухи та думки, схильність до одноманітних рухів та дій на кшталт розгойдування в кріслі, різання паперу, розчісування одного й того ж пасма волосся тощо.

• Надмірне збудження, безсоння або, навпаки, підвищена сонливість та уповільнення рухів (останні вважаються проявом “лінощів”, “нездатності добре виконувати свої домашні обов’язки” та підсилюють почуття провини).

• Втрата соціальних контактів з родичами, друзями, гостре відчуття/прагнення самотності та ізольованості.

• Уникання погляду в очі.

• Суїцидальні наміри, погрози позбавити себе життя.

• Почуття провини, сорому за отримані фізичні ушкодження.

• Звуження свідомості, нездатність адекватно оцінювати ситуацію, власне майбутнє, свої вчинки та вчинки інших людей, поєднання підозрілості з безмежною довірливістю.

• Відкладання часу звернення за допомогою або відмова від неї чи будь-якого зовнішнього втручання, спрямованого на вияснення та зміну ситуації.

• Зневіра в можливості змін у власному житті на краще, відсутність ініціативи, страх перед життям, втрата сенсу і інтересу до життя.

Яка відповідальність настає за вчинення домашнього насильства?

Домашнє насильство є адміністративним правопорушенням, яке підпадає під дію ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення Водночас його систематичне вчинення є кримінальним злочином, за яке передбачена відповідальність згідно ст.126-1 Кримінального кодексу України.

Якщо Ви або Ваші близькі зазнали домашнього насильства,  Ви можете зателефонувати:

  • Поліція – 102;
  • Урядовий центр з протидії насильству – 15-47;
  • Національна «гаряча лінія»: 0-800 – 500-225, 116-111 (з мобільного для дітей);
  • Національна «гаряча лінія» по запобіганню домашнього насильства: 0-800-500-005, 116-123 (з мобільного для дорослих).

          Виникли запитання? 0 800 213 103 єдиний безкоштовний цілодобовий номер з надання безоплатної правової допомоги в Україні.

Алгоритм дій у разі виявлення ознак чи фактів, що можуть вказувати на вчинення домашнього насильства щодо дитини

https://krlk.gov.ua/wp-content/uploads/2021/05/1nasil.jpg

Для жінок, які потерпають від домашнього насильства, у кожній конкретній ситуації алгоритм дій може бути різним і він залежить від багатьох факторів, зокрема від того, наскільки ризикованою є ситуація для жінки та її дітей, від віку дітей, місця проживання тощо.

1. Негайно телефонуйте за номером «102».

            1.1. складення  протоколу про адміністративне правопорушення (що передбачене ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення – вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування)

У разі, якщо з будь-яких причин Ви не викликали поліцію та не зафіксували факт насильства і сім’ї в момент вчинення, вирушайте до територіального відділення поліції та напишіть заяву про притягнення кривдника до відповідальності Якщо не можливо залишатися вдома, обдумайте де перечекати небезпеку, візьміть із собою всі необхідні документи та речі.

 2. У разі, якщо Ви стали жертвою домашнього фізичного або сексуального насильства навіть якщо у Вас не має видимих ознак ушкоджень (наприклад синців чи подряпин), НЕГАЙНО вирушайте на прийом до лікаря у травмпункт/судово-медичного експерта, щоб своєчасно зафіксувати тілесні ушкодження і визначити ступінь їх тяжкості.

Надалі це допоможе притягнути Вашого кривдника до кримінальної відповідальності.

Для зняття таких пошкоджень можна звернутися до бюро судово-медичної експертизи у відповідній  області. В подальшому висновок  експерта буде вагомим доказом у суді.

Складіть письмову заяву про вчинення кримінального правопорушення.

3. У разі вчинення фізичного або домашнього насильства, бажано НЕГАЙНО звернутись до районного відділення поліції для складання письмової заяви про вчинення кримінального правопорушення, до якого слід додати копію висновку судово-медичного експерта, до якого можна звернутися у разі . У такій заяві слід коротко та чітко описати всі обставини справи. Також письмова заява може бути направлена, як цінний лист з повідомленням про доставку.

4. Скористайтесь правом на встановлення обмежувального припису.

Обмежувальний припис це – одне або кілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладання на нього обов’язків, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис виноситься судом строком від 1 до 6 місяців (може бути продовжений до 6 місяців).

Що може входити в обмежувальне припис?

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод в користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю особи, яка постраждала;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на певну відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває в місці, невідомому кривдникові, переслідувати її і в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести переписку, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Про видачу обмежувального припису варто звертатися в суд за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала.

Протягом 72 годин з моменту прийняття такої заяви суд приймає відповідне рішення.

Скористайтесь правом на безоплатну правову допомогу від держави.

5.Якщо ви потребуєте вирішення юридичних питань – скористайтесь своїм законним правом на безоплатну правову допомогу та звертайтеся до місцевих центрів з надання вторинної правової допомоги (адреси та електронні пошти таких центрів можна дізнатися на офіційному сайті системи безоплатної правової допомоги .

Однією з категорій осіб, яким надається безоплатна вторинна правова допомога, є жертви домашнього насильства. А це означає, що в разі, якщо Ви стали заручником такої ситуації, то маєте право на безоплатне представництво Ваших інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання процесуальних документів та захист.

Що робити,

якщо дитина є свідком або постраждалою від домашнього насильства

Окрім вищевикладеного покрокового алгоритму дій, Ви маєте звернутись до органу опіки та піклування за місцем проживання (перебування) дитини. Для отримання допомоги у складанні такої заяви Ви можете звернутися до найближчого центру з надання безоплатно вторинної правової допомоги за допомогою електронної пошти

Інші корисні контакти організацій, куди можна звернутись за допомогою у випадку, якщо

Ви стали жертвою домашнього насильства:

– Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 15 47, працює цілодобово;

– Національна “гаряча лінія” з питань запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації 0 800 500 335, або з мобільного 116 123, працює цілодобово;

– Дитяча “гаряча лінія” 0 800 500 225, 116 111 – з мобільного, яка з 01.04.2020 року працює з 12:00 до 16:00 у будні дні;

– Урядовий кол-центр 15 45.

У ситуації домашнього насильства головне не мовчати!

Уповноважена особа для здійснення невідкладних заходів реагування у випадках виявлення фактів насильства БЗШ №6

Тимошенко Олена Володимирівна 098-27-11-392

Телефони довіри

Національна дитяча «гаряча лінія» – 0 800 500 225 або 116 111 (з мобільного);

Кол-центри Міністерства соціальної політики:

з питань протидії торгівлі людьми – 1578,

з питань протидії насильству – 1588;

Національна безкоштовна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми

– 0 800 505 501 або 527;

Сайт: https://www.527.org.ua/

Урядова гаряча лінія з попередження домашнього насильства -1547 

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу – 116 000;

Гаряча лінія з протидії насильству

116 123 або 0 800 500 335 (цілодобово);

Гаряча лінія Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – 0 800 501 720;

Уповноважений Президента України з прав дитини – 044 255 76 75;

Єдиний контакт-центр безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103;

Сайт: https://www.legalaid.gov.ua/

Національна дитяча «гаряча лінія» Центру «Ла Страда-Україна» –  0 800 500 333;

Чат Теlegram Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації https://t.me/NHL116123 або ввівши у пошуку NHL116123.

SQL запитів у секунду -143 | Час на генерування сторінки -1,600 сек.| Пам'яті зайнято -117.67 МБ